Місцезнаходження:   ГоловнаЗакарпаттяЯсіня

Ясіня

ЯсіняЗа народними повір'ями, засновником цього містечка над Тисою у східній частині Марамороського комітату був гуцульський пастух Струк, на честь якого ясінянська церква згодом дістала назву Струківської. Вперше містечко згадується під назвою Єсен у грамоті 1505 року. Пізніше, з 1555 року, воно одержало нове ім'я - Керешмезе (яке перекладається з угорської мови як Ясеневе Поле), перероблене у народному побуті на Ясіня.

У XVII столітті Керешмезе, тоді ще невелике село, стало маєтністю барона Каролі, а з 1672 року увійшло до складу Великобичківської домінії на тогочасній Тячівщині. Після остаточного переходу Закарпаття до австрійських володінь село зазнало певного розвитку, а ще пізніше, у 1773 році, отримало від цісарського уряду статус сільського містечка Марамороського комітату. Варто додати, що протягом кінця XVIII - початку XX століть Керешмезе було одним з найбільших містечок східної Мараморощини.

Герб Ясіні постав лише у другій половині XIX століття. Так, найдавніше зображення емблеми містечка збереглося на його волосній печатці 1863 року. Ця печатка мала "промовистий" зміст: на ній містився малюнок ясеневого дерева, під яким пастух пасе кіз. Малюнок супроводжував напис: "Korosmezo kozseg pecsetje". Зображення пастуха на печатці, очевидно, було навіяне переказами про пастуха Струка.

Невдовзі цісарський уряд затвердив для містечка герб, символіка якого повторювала емблему волосної печатки. Дата узаконення цього герба, на жаль, є нині невідомою, але його опис зберігся у гербівнику міст Угорського королівства 1880 року: на срібному тлі - на зеленій землі росте зелене ясеневе дерево, під яким пастух із гирлигою у руці пасе кіз.

Старовинний герб Ясіні мав яскравий конкретний, тісно пов'язаний із місцевими реаліями зміст. Він є промовистим свідченням про глибоку спорідненість міської геральдики Закарпаття з народним життям та світоглядом.

Фігури в гербі:
Copyright © 2011 Герби міст України