Місцезнаходження:   ГоловнаЗакарпаттяСвалява

Свалява

СваляваНайдавніша літописна згадка про місто належить до 1254 року. У Галицько-Волинському літописі воно згадується під назвою Солі як городище "по той бік засіки", тобто у володіннях галицьких князів. Очевидно, у XIII столітті Солі містилися у прикордонній смузі Галицько-Волинської держави. Свою назву місто, очевидно, одержало завдяки місцевим джерелам "солоних", тобто мінеральних, вод.

У XIV столітті Свалява (під угорською назвою Сольва) увійшла до складу Березького комітату. Тривалий час вона була лише невеликим сільським поселенням. У XVII столітті Свалявою заволодів згадуваний уже княжий рід Ракоці, а з 1728 року містечко разом з усією територією Мукачівсько-Миколаївської домінії стало маєтністю графів Шенборнів-Бухгаймів. На початку XIX століття Свалява уже була торговим містечком, яке мало власну печатку (нині відомий зразок цієї печатки, датований 1804 роком). На печатці містилося зображення лева, навіяне або родовою символікою Шенборнів, або мотивами герба Берегового - давньої столиці Березького комітату. Емблема супроводжувалася написом: "Sigillum opidi Szolyva".

З 1840 року розпочався процес промислового освоєння свалявських мінеральних джерел. У зв'язку з цим змінилася й символіка містечка. Так, на волосній печатці Сваляви 1843 року з'явився чіткий малюнок водоноші в українському вбранні, який наливає воду до дерев'яної бочки. Таке саме зображення з написом "Szolyva m. varos pecsetje" містилося й на печатці, датованій 1878 роком.

За мотивами емблематики цих печаток наприкінці XIX століття було розроблено й невдовзі затверджено міський герб Сваляви: на червоному тлі - водоноша, що наливає з коновки до золотої бочки воду; поряд, на зеленій землі, така сама бочка.

Старовинний герб Сваляви за своїм змістом є одним з найбільш конкретизованих, а через те й найцікавіших міських гербів Закарпаття й України в цілому.

Фігури в гербі:
Copyright © 2011 Герби міст України