Місцезнаходження:   ГоловнаЗакарпаттяМукачеве

Мукачеве

МукачевеЦе місто над річкою Латорицею є одним з найдавніших міст Закарпатської України. Вважається, що його було засновано на межі ІХ-Х століть. Уже в XI столітті у Мукачевому існував замок. Про побудову Мукачівського замку у народі збереглося багато переказів та легенд, одну з яких записав етнограф П.Сова: "Колись дуже давно, в часи, про які вже втратилася пам'ятка, коло виходу поміж гір на широку рівнину Дунайської долини швидкоплинної ріки Латориці, де лежить місто Мукачеве, оселився з своїм військом чужоземний князь. Він підкорив усіх жителів околиці Мукачева й наказав їм будувати для нього замок-фортецю, бо йому ніде було жити. А князь цей був жорстокий. Він задумав збудувати замок, який стояв би на єдиній горі серед рівнини і був би з усіх боків неприступним. А такої гори поблизу не було. І ось він наказав своїм підвладним насипати на рівнині гору. Тисячі возів, запряжені шістьма волами, тисячі днів возили землю й насипали гору, аж поки вона не досягла потрібної князеві височини. А потім збудували на ній замок - міцну, неприступну фортецю. Але все це коштувало людям багато сліз, кривавого поту, тяжких страждань і мук. Через це і назвали люди це місто Мукачевом".

У 1376 році угорська королева Ержебета надала Мукачевому права коронного міста й печатку з зображенням його легендарного покровителя - святого Мартина. За католицькими переказами, святий Мартин, що жив у IV столітті у Галлії, одного разу стрів на шляху старця й віддав йому як милостиню половину свого плаща (пізніші варіанти легенди додають, що цим старцем виявився Христос).

На межі XIV-XV століть містом заволодів вигнаний з Поділля литовсько-руський князь Федір Коріятович, якому за традицією приписують заснування православного Мукачівського монастиря св.Миколая, а 1445 року Мукачеве одержало магдебурзьке право. Очевидно, тоді ж місту було підтверджено герб із зображенням пішого св.Мартина з жезлом та в єпископській ризі, постать якого малювалася на блакитному щиті. Зразок печатки з таким гербом, датований 1577 роком, опублікував наприкінці XIX століття відомий місцевий краєзнавець Т.Легоцький.

Після остаточного переходу Закарпаття під австрійське панування, у 1728 році, місто у складі Мукачівсько-Миколаївської домінії стало володінням графа Шенборна-Бухгайма, а згодом - новим адміністративним центром Березького комітету. Далі, у середині XIX століття, цісарський уряд затвердив для міста герб, який із суттєвими змінами повторював мукачівську емблему ранньогеральдичного періоду: на срібному тлі - святий Мартин на білому коні, який відтинає мечем половину свого червоного плаща, щоб подати її старцеві, який стоїть навколішки біля коня. Таке саме зображення герба, супроводжуване угорським написом "Munkacs varos pecsetje", можна побачити на мукачівській магістратській печатці 1844 року. У такому вигляді герб існував і надалі, лише 1902 року його срібне тло було знову замінено на блакитне. Це, зокрема, зазначалося в тогочасному урядовому описі герба: "Щит блакитний із зеленим підніжжям. У ньому святий Мартин, єпископ, у римському вояцькому вбранні та шоломі на голові, що сидить на білому коні, покритому червоним сідлом, і відтинає мечем половину свого червоного плаща, щоб віддати відтятий шмат напіводягненому старцеві. Над щитом золота п'ятилисткова корона".

Старовинний герб Мукачевого є одиничним у закарпатському міському гербівництві взірцем зображення християнського святого, однак він є типовим прикладом європейської емблематики міст ранньогеральдичного періоду, у якій мотиви, пов'язані із легендарними покровителями міст, були провідними.

Copyright © 2011 Герби міст України