Місцезнаходження:   ГоловнаЗахідне Поділля і Надбужанщина

Герби міст Західного Поділля і Надбужанщини

Старовинні герби міст Надбужанщини та Західного Поділля входили до адміністративних меж Тернопільського воєводства до 1939 року. Емблеми міст Тернопільщини постали здебільшого за часів Королівства Польського та Речі Посполитої, що значно вплинуло на загальні особливості геральдики краю. Так, у тематиці цих гербів провідні місця посідають родова шляхетська символіка, пов'язана з колишніми власниками міст (герби Бережан, Бродів, Бучача, Зборова, Золочена, Тернополя, Чорткова), зображення святих (герби Білого Каменя, Збаража, Завадова, Заложців, Микулинців, Підкаменя, Радехова), архітектурні мотиви (герби Заліщиків, Підгайців, Скали). Усі ці риси були повною мірою властивими міській геральдиці країни доби Королівства Польського та Речі Посполитої. Формування міської геральдики Західного Поділля та Надбужанщини у рамках польської геральдичної школи мало, звичайно, безпосередній зв'язок з історичною долею цих країв.

Протягом XIV століття більша частина володінь Галицько-Волинського князівства опинилася під владою Королівства Польського. Увійшли до складу цієї держави й західноподільські та надбужанські землі. Більша частина майбутньої Тернопільщини опинилася у середині XV століття у складі Руського воєводства. Так, територія між річками Дністром і Серетом з містами Теребовлею, Підгайцями та Бучачем належала тоді до Теребовлянського повіту Галицької землі цього воєводства, частина Надбужанщини з містами Зборовом та Перемишлянами - до Львівської землі цього ж воєводства. Інша частина Надбужанщини з містом Буськом підлягала тоді Белзькому воєводству, невелика територія між річками Серетом та Збручем з містами Борщевом та Копичинцями - Подільському воєводству. Цей адміністративний поділ зберігався без змін до 1772 року.

Саме тоді, за часів польського панування, значна частина міст Західного Поділля та Надбужанщини отримала привілеї на користування магдебурзьким правом. Найраніше, 1389 року, такий привілей дістала Теребовля, 1411 року - Буськ, 1443 року - Нараїв, 1471 - Кам'янка-Струмилова, 1504 - Поморяни, 1515 - Бучач, 1519 - Язловець, 1520 - Заложці, 1522 - Чортків, 1523 - Золочів, близько 1525 - Скала, 1526 - Підкамінь, 1530 - Бережани, 1539 - Підгайці, 1547 - Стояків, 1548 - Тернопіль, Устя-Зелене й Товсте, 1549 - Буданів, 1552 - Монастириська, 1553 - Сухостав, 1564 - Копичинці, 1574 - Гусятин, 1580 - Броди, 1595 - Микулинці, близько 1600 - Скалат та Янів, 1601 - Золотий Потік, 1606 - Топорів, 1615 - Сасів, 1624 - Зборів, 1629 - Борщів, 1682 - Білий Камінь, 1720 - Гримайлів, 1729 - Завалів і, нарешті, 1766 року - Заліщики. Найчастіше у такому привілеї наводився опис та малюнок наданого місту герба. Пізніше ці документи неодноразово підтверджувалися іншими володарями, але герби під час таких підтверджень іноді змінювалися, що було пов'язано з різними причинами.

Після поділів Речі Посполитої територія Надбужанщини та Західного Поділля опинилася під владою Австрійської імперії в межах Тернопільської, Заліщицької (згодом перетвореної на Чортківську), Бережанської та Золочівської округ, які, у свою чергу, поділялися на повіти. Для більшості міст цих чотирьох округ австрійська влада підтвердила давніші герби, надані ще польськими королями (на жаль, точні дати узаконення цих гербів нам майже повністю невідомі).

У 1920-х роках, коли Галичину знову було приєднано до володінь Польщі, на землях Західного Поділля та Надбужанщини було утворено Тернопільське воєводство, яке складалося з сімнадцятьох повітів - Тернопільського, Бережанського, Борщівського, Бродівського, Бучацького, Заліщицького, Збаразького, Зборівського, Золочівського, Кам'янського, Копичинського, Перемишлянського, Підгаєцького, Радехівського, Скалатського, Теребовлянського та Чортківського. Для всіх міст воєводства невдовзі було затверджено герби, у яких повторювалися сюжети геральдичних відзнак та волосних печаток доби Австро-Угорської імперії. Ці герби вживалися у діловодстві повітових та волосних урядів до 1939 року.

Найчисельнішу групу серед старих гербів міст Тернопільщини, як уже зазначалося, становили шляхетські герби, які належали власникам міст. До цієї групи слід зарахувати емблеми Тернополя (герб Тарновських -"Леліва"), Завалова (герби Яблоновських "Прус Третій" та Сєнявських "Леліва"), Бродів, Буданова, Бучача, Лешнева, Монастириськ, Соколівки, Сухостава, Товстого (герб Потоцьких - "Пилява"), Зборова та Золочева (герб Собеських - "Яніна"), Чорткова (герб Гольських - "Роля"), частково Бережан (герб Любомирських - "Дружина"), Язлівця (герб Понятовських -"Цьолек") тощо. До цього ж ряду належать і відзнаки Теребовлі та Скалата (дещо видозмінені герби "Леліва" та "Штернберг").

До наступної групи належать також типові для західноукраїнської геральдики відзнаки з зображеннями святих та християнською символікою взагалі. Це - образ Богородиці з немовлям Ісусом у гербах Заложців та Лопатина, св.Юрія Звитяжця у гербах Білого Каменя та Збаража, св.Йосифа в гербі Микулинців, св.Миколая в гербі Устя-Зеленого, св.Яна Непомуцького в гербі Завадова, малюнок Ока Божого у гербах Підкаменя, Станіславчика, Радехова. Частково до цієї групи також можна залучити герби Бережан, де фігурує "олень святого Губерта", та Заліщиків із зображенням однорога - одного з атрибутів Богородиці у католицькій символіці.

Ще одну групу утворюють так само властиві українській міській геральдиці доби Речі Посполитої герби з зображенням архітектурних споруд (замків, веж); у символіці міст Тернопільщини цю тему репрезентують емблеми Заліщиків, Скали та Підгайців. Герби Буська та Кам'янки-Струмилової ілюструють ще один різновид старовинної гербової тематики України - "промовистий". Різновидом "промовистого" типу геральдики є "вензелевий" герб Стоянова.

Досить оригінальними для міської символіки не лише Тернопільщини, а й Галичини в цілому є створені наприкінці XIX та на початку XX століття герби Королівни, Мельниці-Подільської, Холоєва, Борщева та Перемишлян, навіяні мало властивою геральдиці краю господарською темою. Так само одиничним у ряді відзнак міст Західного Поділля є герб Копичинців із зображенням двох якорів, а також відзнака Підволочиська з античною символікою та багатопольовий герб Олеська.

Copyright © 2011 Герби міст України