Місцезнаходження:   ГоловнаВолиньВолодимир-Волинський

Володимир-Волинський

Володимир-ВолинськийЗа переказом, вміщеним у "Повісті врем'яних літ", місто Володимир над річкою Лугою було засноване князем Володимиром у 988 році. Тоді ж князь проголосив Володимир столицею Волинської землі й віддав місто у володіння своєму четвертому синові Всеволодові.

Найбільшого розвитку місто зазнало за доби Галицьке-Волинської держави. Князь Юрій Львович, який посідав галицько-волинський стіл протягом 1300-1308 років, зробив Володимир своєю столицею. До наших днів зберігся взірець княжої печатки цього володаря, на якій уперше з'явилася емблема, що згодом лягла в основу герба Володимира. Цією емблемою було зображення святого Юрія у вигляді вершника, який тримає в одній руці списа з прапорцем, а в другій . щиток із левом (княжим знаком Галицької землі). Емблему супроводжував латинський напис: "S. DOMINI GEORGI DUCIS VLADIMERIE". Очевидно, зображення на печатці являло собою образ святого, якого князь вважав своїм заступником.

Існують і інші припущення щодо емблематики печатки князя Юрія. Так, Р.Климкевич вважав її типовим зразком європейських особистих королівських та княжих печаток із стилізованим зображенням самого володаря (а не умовним образом святого) у зброї на коні (аргументом на користь цієї гіпотези для Климкевича став малюнок княжого знаку Галицько-Володимирської держави - лева, вміщений на щитку у руці вершника; крім того, остаточна атрибуція емблеми утруднена через досить нечіткий прорис печатки, виконаний у 1911 році В.Кричевським і опублікований в "Ілюстрованій історії України" М.Грушевського, на основі якого проводилися дослідження цієї пам'ятки).

Багато дослідників волинської старовини наводили у своїх працях так званий "переказ священика Косовича" про заснування Володимира, у якому йшлося, зокрема, про те, що печатку з образом св.Юрія надав місту ще його засновник - князь Володимир Великий. Однак цей переказ є лише легендою.

Водночас, судячи з усього, зображення св.Юрія стало й міською емблемою княжої столиці. Так, на листі громади міста Володимира, датованому 1324 роком, збереглася печатка з чіткими обрисами вершника, що нищить змія, - саме такий вигляд, згідно з християнською іконографією, повинен був мати образ св.Юрія.

Зберігалася ця геральдична традиція у Володимирі й пізніше. Так, на печатці литовського княжича Олександра Коріятовича, якого польський король Казимир зробив у 1366 році своїм намісником на Волині, також містилося зображення св.Юрія на коні, супроводжуване написом: "S. ALEXANDRI DUX VLADIMIRIES".

Протягом кінця XV - XVIII століть Володимир, що став одним з повітових центрів Волинського воєводства, утвореного у межах колишнього князівства, неодноразово отримував від литовських та польських володарів привілеї на користування магдебурзьким правом. Один з цих привілеїв, наданий королем Августом III у 1744 році, містив опис герба Володимира - на білому (срібному) тлі, на коні - св.Юрій, який нищить списом змія.

Після третього поділу Речі Посполитої російський уряд зарахував Володимир до Волинського намісництва, невдовзі перетвореного на губернію, як повітове місто, перейменувавши його на Володимир-Волинський. Тоді ж Герольдія виготовила проект володимирського герба, у верхній частині якого малювався герб Волинського намісництва, а у нижній - святий Юрій, що вбиває списом змія. Але затвердження цей проект тоді не дістав.

Нову спробу відродити давній символ міста й водночас зробити його емблемою всього регіону було здійснено на початку XIX століття. На тогочасних імператорських грамотах серед так званих титульних гербів почав з'являтися й герб Волині у досить химерному вигляді розколеного щита, перша частина якого мала порожнє блакитне тло, а друга - зображення вершника зі списом та щитом на срібному тлі, яке, звичайно ж, було навіяне мотивами давнього княжого знаку. Однак і цей варіант герба не став остаточним.

Нарешті, у 1840 році ще один проект герба Володимира-Волинського надіслав до Герольдії волинський губернський землемір. Його ескіз фактично нічим не відрізнявся від проекту, виготовленого Герольдією наприкінці XVIII століття: у верхній частині щита малювався герб Волинської губернії, у нижній - "святий Звитяжець Юрій, що сидить на коні та нищить змія". Але і ця спроба створення для міста герба виявилася невдалою.

Наступною такою спробою став проект, виготовлений у 1863 році герольдмейстером Б.Кене. Як і його попередники, Кене використав мотиви старого герба міста, але озброїв св.Юрія не традиційним списом, а мечем, додавши до герба також супроводжуючу фігуру - дубову гілку. Щоправда, проектові Кене довелося зазнати долі попередніх спроб відродження давньої володимирської відзнаки.

Лише 27 січня 1911 року було затверджено остаточний варіант міської відзнаки Володимира-Волинського. Як і раніше,його головною фігурою був св.Юрій у вигляді вершника, що нищить змія, але деталі герба яскраво нагадували про княже минуле: вершник малювався озброєним булавою й одягненим в обладунок воїна княжої доби, з луком та сагайдаком на поясі. Опис герба мав такий вигляд: "На чорному щиті вершник-витязь, що нищить булавою зеленого змія. У вільному куті щита герб Волинської губернії. Щит увінчано срібною кам'яною короною з трьома зубцями й обрамлено двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою".

Старовинний герб Володимира-Волинського є однією з нечисленних відомих нині пам'яток українського гербівництва княжої доби. Крім того, у його останній узаконеній редакції привертає увагу глибокий національний та історичний зміст, відбитий у використанні у символіці герба мотивів конкретних реалій давнини.

Фігури в гербі:
Copyright © 2011 Герби міст України