Місцезнаходження:   ГоловнаВолиньРадомишль

Радомишль

РадомишльХоча герб цього поліського міста виник лише за доби "масової герботворчості", він є цікавий тим, що його символіка у своїх алегоричних образах відтворює події княжої доби.

Описуючи події 1151 року, пов'язані з намірами князя Ізяслава Мстиславича повернути собі київський великокняжий престол, захоплений Юрієм Довгоруким, їпатський літопис уперше згадує про городище Мичеськ у Деревлянській землі, на місці злиття річок Тетерева та Мики. Однак, судячи з результатів археологічних досліджень, Мичеськ виник раніше від XII століття. 1169 року київський князь віддав місто у володіння Києво-Печерській лаврі, власністю якої Мичеськ, перейменований за доби литовського панування на Радомишль, залишався аж до середини XVIII століття, коли ним заволоділа Київська уніатська митрополія. Про існування на той час у Радомишля герба відомостей донині не збереглося.

Після другого поділу Речі Посполитої російський уряд приписав Радомишль до Ізяславського, а з 1795 року - Волинського намісництва як повітовий центр. 22 січня 1796 року для міста було затверджено герб, символіка якого перегукувалася з літописною легендою про помсту княгині Ольги деревлянам. "Ольга, зібравши військо у Києві велике, наступного літа пішла на деревлян війною з сином своїм Святославом, аби й він за батька свого Ігоря помстився. Перемігши війська деревлянські, погнала вона їх до замку їхнього головного, Коростеня, де тоді багато деревлян зачинилося, й цілий рік їх облогою морила. А не можучи замок той здобути, до такої штуки вона вдалася - послів до деревлян вирядила, сказавши: "Вже я помстилася на вас за свого чоловіка смерть, однак од вас не відступлю, доки ви мені хоч малої данини не дасте. Дайте мені по три голуби й по три горобці з кожної хати". Деревляни з радістю ту малу данину дали. А Ольга наказала поприв'язувати тим голубам та горобцям до хвостів гноти з сіркою запалені й пустити, і так кожен голуб чи горобець, полетівши до свого гнізда, підпалив замок деревлянський і місто" - так переповів цю легенду український літописець XVII століття Феодосій Софонович. У радомиському гербі 1796 року мотиви цього переказу було відтворено таким чином: "У верхній частині щита герб Новоград-Волинський. У нижній частині, позаяк на недалекій від сього міста відстані стоїть містечко Коростишів, колишнє давнє місто Коростень, відоме з історії покаранням, яке вчинила велика княгиня Ольга деревлянам, на пам'ять про се зображено на блакитному тлі трьох голубів срібних, що летять, двох угорі й одного внизу, які тримають у дзьобах своїх полум'яники, бо сі птахи вжиті були до підпалення міста".

Опис герба містить певну історичну помилку: насправді літописний Коростень був наприкінці XVIII століття містечком у Овруцькому повіті й не мав ніякого відношення до згаданого в описі герба містечка Радомиського повіту Коростишева. Однак у цілому старовинний герб Радомишля не можна вважати невдалим, оскільки його символіка стосується минулого не лише Коростеня, а й усієї Деревлянської землі, одним з найбільших городищ якої й був Мичеськ - майбутній Радомишль. Саме так, до речі, трактував радомиський герб і Л.Похилевич: "Герб Радомишля... натякає на те, що нинішній Радомиський повіт є Деревлянською землею, згадуваною в літописах".

Фігури в гербі:
Copyright © 2011 Герби міст України