Місцезнаходження:   ГоловнаТаврія

Герби міст Таврії

Герби міст Таврійської губернії XIX століття цілком належать до пізньогеральдичного періоду. Емблеми таврійських міст не мали давніших прототипів, що було пов'язане з відсутністю геральдичної традиції європейського зразку на землях Кримського ханства. Роль своєрідних династично-державних та родових символів тут виконували різноманітні тамги, головне місце серед яких посідала так звана тарак-тамга - ханська родова емблема, що вживалася на кримських державних печатках та монетах. Тризубчаста форма тарак-тамги давала підстави численним дослідникам припускати існування зв'язку між цією емблемою та княжими знаками київських Рюриковичів, а також родовими символами царів Боспору Кіммерійського. О.Пастернак так характеризував цей зв'язок: "Татарська тамга у формі тризуба означала владу татарських ханів над землею, що мала гербом на монетах тризуб. У татар це був символ підлеглості їм". Нині зображення золотої тарак-тамги на блакитному тлі вважається національним символом кримськотатарського народу.

У 1783 році, після приєднання території Кримського ханства до Російської імперії, на його землях було заснованого Таврійську область із центром у Карасубазарі, перенесеним у наступному році до Сімферополя (колишньої Акмечеті). 8 березня 1784 року для цієї області було затверджено крайовий герб: "На золотому тлі двоголовий орел; на грудях його на блакитному тлі золотий восьмикутний хрест, на знак того, що схрещення всієї Росії через Херсонес відбулося; хрест поставлено на державному гербі тому, що і його було прислано грецькими імператорами до Росії тоді, коли великі князі прийняли хрещення".

Неважко помітити, що символіка герба багато в чому навіяна тогочасною офіційною ідеологією. Це стосується і визначення Київської Русі як "Росії", і твердження про те, що герб із зображенням двоголового орла було "прислано до Росії тоді, коли великі князі прийняли хрещення" (як відомо, символ "двоголовий орел" з'явився у Московській державі лише наприкінці XV століття, хоч і справді не без участі Візантії). Узагалі зображення двоголового орла було за доби "масової" герботворчості постійним символом новоприєднаних до Російської імперії регіонів.

Значну цікавість, однак, викликає той факт, що символом християнської Русі у цьому гербі виступають традиційні українські національні барви - блакитна та золота. Це дозволяє дослідникам припустити, що на той час у міській геральдиці все ще зберігалася неофіційна традиція, яка пов'язувала вживання цих геральдичних кольорів з Руссю-Україною.

У середині XIX століття герольдмейстер Б.Кене, наголосивши на неприпустимості вживання державного герба у символіці окремого регіону, дещо змінив герб Таврії, тоді вже підвищеної до статусу губернії. Хоча новий герб базувався на емблемі, затвердженій 1784 року, російський імператорський двоголовий орел перетворився у ньому на візантійського (з двома коронами та згорнутими крилами), що демонструвало вже не міфічну звістку про прийняття герба з двоголовим орлом під час хрещення Русі, а реальну роль Візантії у процесі запровадження християнства у Київській державі. Збереглися у проекті Кене і блакитно-золоті барви попереднього герба: "На золотому тлі чорний візантійський, увінчаний двома золотими коронами, орел з золотими дзьобами й кігтями та червоними язиками; на грудях у блакитному, з золотою облямівкою, щиті золотий восьмикутний хрест. Щит увінчано імператорською короною й обрамлено золотим дубовим листям, з'єднаним Андріївською стрічкою".

Протягом XIX століття Таврійська губернія поділялася на вісім повітів: Сімферопольський, Бердянський, Дніпровський (із центром у місті Олешки), Євпаторійський, Мелітопольський, Перекопський, Феодосійський та Ялтинський. Портові міста-фортеці Керч та Севастополь мали тоді статус "градоначальств". Окрім того, в губернії налічувалося шість заштатних міст; у Сімферопольському повіті - Бахчисарай та Карасубазар (сучасний Білогірськ), у Бердянському - Ногайськ та Оріхів, у Феодосійському - Старий Крим, у Ялтинському - Балаклава.

Найпершим за часом виникнення у ряді гербів міст Таврійської губернії був герб Феодосії, затверджений 11 травня 1811 року. Згодом, 17 листопада 1844 року, було узаконено герби губернського і всіх повітових міст Таврії (в тому числі й нову редакцію герба Феодосії), які водночас визначалися й як земельні герби самих повітів; 6 серпня 1845 року отримав імператорське затвердження герб Керчі. Вірогідно, що проекти всіх цих відзнак, як і міських гербів Катеринославщини та Південної Бесарабії, було складено на місці (в урядових установах Таврійської губернії), про що свідчать факти використання в них українських геральдичних традицій (блакитно-золотих кольорових сполучень, зображення замку з трьома вежами у гербі Перекопа тощо) та деякі порушення усталених правил геральдики (вміщення емалевих фігур на емалевому тлі).

Пізніше, 21 серпня 1871 року, за проектами Б.Кене було затверджено герби заштатних міст Балаклави, Бахчисарая, Карасубазара, Ногайська, Оріхова та Старого Криму (ці герби не увійшли до Повного зібрання законів Російської імперії), а 26 липня 1893 року - герб Севастополя та новий варіант герба Олешок.

Copyright © 2011 Герби міст України