Місцезнаходження:   ГоловнаСлобожанщина

Герби міст Слобожанщини

Герби міст Слобожанщини, здебільшого створені наприкінці XVIII століття у російській імператорській Герольдії, як за часом свого виникнення, так і за своїми геральдичними рисами являють собою типовий зразок "масової" герботворчості доби царювання Катерини II. Цими рисами у даному разі є виняткова конкретизація символіки гербів, навіяної суто мотивами господарства, природи, часто навіть назв міст ("промовисті" герби), вживання античної міфологічної емблематики, властивої мистецтву школи класицизму, пануючої на той час у геральдиці, а також використання у деяких проектах давніших, уже існуючих на той час відзнак.

Історія постання гербів слобідських міст найтісніше пов'язана з історією самого краю. Як відомо, у другій половині XVII століття на території колишнього "дикого поля" було засновано нові козацькі полки - Харківський, Сумський, Охтирський та Острогозький; пізніше до них додалися також Ізюмський та Чугуївський полки. На початку XVIII століття територію цих полків було зараховано до Білгородської губернії, а 1732 року самі ці полки було підпорядковано так званій Слобідській комісії у Сумах. Тогочасний герольдмейстер Йоганн Симон Бекенштейн створив у 1734 році проекти емблем для знамен п'ятьох слобідських полків, але складені ним емблеми проіснували досить недовго.

У 1765 році територію слобідських козацьких полків було перетворено на Слобідсько-Українську губернію, центром якої став Харків, а козацькі полки було переформовано на гусарські. Дещо згодом, у 1776 році, відомий російський історик князь Михайло Щербатов створив проекти гербів для слобідських полкових міст. Усі ці проекти згодом лягли в основу затверджених п'ятьма роками пізніше міських гербів Харкова, Ізюма, Охтирки та Сум.

Указом від 29 вересня 1780 року Слобідсько-Українську губернію було перейменовано на Харківське намісництво, до якого входило п'ятнадцять повітів: Харківський, Білопільський, Богодухівський, Валківськии, Вовчанський, Золочівський, Ізюмський, Краснокутський, Лебединський, Миропільський, Недригайлівський, Охтирський, Сумський, Хотинський та Чугуївський. Невдовзі, 21 вересня 1781 року, для всіх повітових міст намісництва було затверджено герби, проекти яких опрацював герольдмейстер Волков. Тоді ж отримали свої відзнаки міста Воронезького намісництва Куп'янськ та Біловодськ, які пізніше увійшли до Харківської губернії.

Згодом, після перетворення Харківського намісництва на губернію, у повітовому поділі регіону відбулися деякі зміни. Було розроблено проекти гербів для центрів нових повітів: так, 3 лютого 1803 року дістав новий герб Зміїв, 12 березня 1804 року - місто Старобільськ Воронезької губернії, пізніше також зараховане до Харківщини. Місто Хотмизьк перейшло до складу Курської губернії (нині це територія Білгородської області Росії). До заштатного статусу було понижено міста Біловодськ, Білопілля, Золочів, Миропілля (згодом теж підпорядковане Курській губернії), Недригайлів, Чугуїв. Крім того, заштатним містом Ізюмського повіту було проголошено Слов'янськ.

5 липня 1878 року за проектом герольдмейстера Б.Кене було затверджено новий герб Харківської губернії, однак уже 25 листопада 1887 року на прохання харківського дворянства його було знову замінено намісницьким гербом редакції 1781 року з додатком уніфікованої прикраси навколо щита. До того ж, у 1867 році барон Б.Кене зробив перегляд існуючих міських гербів Харківської губернії й створив новий герб для заштатного міста Слов'янська. Проекти Кене було ухвалено Сенатом, однак до Повного зібрання законів Російської імперії вони не увійшли.

Серед усіх українських міських відзнак доби Російської імперії герби міст Слобожанщини відзначаються чи не найбільшим ступенем конкретизації геральдичної символіки, її безпосереднього зв'язку з реаліями природи, господарства, побуту краю. До цього спричинилося якнайменше два фактори: по-перше, виникнення більшості цих геральдичних пам'яток за доби "масової герботворчості", коли головне місце у тематиці новорозроблених міських емблем посідали саме побутові сюжети; по-друге, відсутність у гербівництві цих міст традицій ранньогеральдичного періоду, яким підкреслена конкретизація символіки міст ніколи не була властивою (єдиним винятком у цьому розумінні тут можна вважати хіба що герб міста Чугуєва, складений за мотивами полкової емблеми 1752 року).

Copyright © 2011 Герби міст України