Місцезнаходження:   ГоловнаСіверщинаГлухів

Глухів

ГлухівЯк столиця одного з невеликих удільних князівств Чернігівської землі Глухів уперше відзначений у літописах у 1152 році. У XVII столітті, після зарахування до Чернігівського воєводства, місто, за деякими джерелами, отримало від польського короля магдебурзьке право. Опис наданого тоді Глухову герба нині невідомий. Цілком вірогідно, що цим гербом був символ, поширений на глухівських сотенних печатках пізнішої доби, тобто середини XVIII століття: увінчаний короною лицарський хрест, супроводжуваний угорі двома шестикутними зірками, а внизу - півмісяцем та двома лавровими галузками. Елементи цієї емблеми однаково властиві геральдиці як Гетьманщини, так і Речі Посполитої.

У 1663-1665 роках, за часів гетьманування Івана Брюховецького, Глухів став полковим містом, однак згодом був понижений до сотенного статусу у складі Ніжинського полку. На початку XVIII століття, у 1709 році, місто за царським указом було визначено як резиденцію гетьмана Івана Скоропадського. Столицею Гетьманщини Глухів залишався до 1748 року.

Під час створення гербівника полкових міст Російської імперії у 1729-1730 роках (цією роботою керував фельдмаршал граф Мініх) було розроблено проект герба і для Глухова. Усіма елементами своєї символіки герб репрезентував місто як гетьманську столицю. Його тло було розділено навскіс на чотири частини: у першій частині малювалися дві навхрест покладені булави, у другій - прапор із гербом Російської імперії, у третій - бунчук, у четвертій - дерев'яний постамент. Герб дістав схвалення Сенату, однак в указі про тогочасне затвердження цієї відзнаки містилося зауваження щодо її графічного виконання: "Глухівський - за новоучиненим, лише у булави зробити яблуко круглішим".

Щодо символіки глухівського сотенного правління, то воно у XVIII столітті вживало на своїх печатках уже згадуване нами зображення хреста з короною, півмісяцем, двома зірками та двома лавровими галузками. Ця емблема збереглася, зокрема, на печатці сотенної канцелярії Глухова 1762 року. Водночас у міському уряді в середині XVIII століття побутувала й інша символіка: так, на глухівській ратушній печатці 1740 року містилося зображення шляхетського герба "Пелікан" із малюнком пелікана, що годує своєю кров'ю трьох пташенят.

Нарешті, 4 червня 1782 року було затверджено остаточну редакцію глухівського герба, у якій повторювалася символіка малюнку з гербівника 1729-1730 років із зображенням гетьманських клейнодів: "Щит розділено на чотири частини, у яких: на блакитному тлі дві золоті булави, на зеленому - точений золотий постамент, на срібному - червоний прапор із державним російським гербом, на золотому - на червоному древку бунчук".

Цікавим є те, що у старовинному гербі столиці Лівобережної Гетьманщини збереглося не лише зображення козацьких клейнодів, а й поєднання традиційних українських національних кольорів (золоті булави на блакитному тлі).

1868 року герольдмейстер Кене, переглянувши герб Глухова, помилково відзначив, що фігура, названа у описі відзнаки постаментом, насправді є зображенням військової печатки, а оскільки це суперечить настановам геральдики, він запропонував свій проект герба для міста: російський штандарт, біля якого - козак і татарин на знак "покровительства" Російської імперії над цими народами. Однак цей дещо "вірнопідданицький" проект не дістав ухвали, і Глухів і надалі вживав у своєму діловодстві старий "гетьманський" герб XVIII століття.

Copyright © 2011 Герби міст України