Місцезнаходження:   ГоловнаПрикарпаття

Герби міст Прикарпаття

У ряді гербів міст Прикарпаття можна виділити ті самі тематичні групи, які виокремлюються у міській символіці інших регіонів Галичини. Це видозмінені або збережені в первісному вигляді родові емблеми власників міст (герби Станіславова, Болехова, Войнилова, Гвіздця, Городенки, Делятина, Заболотова, Кулачківців, Надвірної, Печеніжина, Тисмениці, Тлумача), зображення архітектурних споруд, зокрема укріплень та замків (герби Станіславова, Богородчан, Кутів, Снятина), "промовисті" емблеми (герби Калуша, Рогатина, Сможа, Соколова, Снятина). Водночас поміж гербами цього ряду трапляється багато оригінальних зображень, пов'язаних із специфікою краю. Це, зокрема, такі символи, як грудки солі у гербах Калуша, Долини, Солотвина та верхівка соляної копальні у гербі Косова, постать ченця-пілігрима у гербі Стрия. Крім того, особливе місце у геральдиці міст Прикарпаття й Західної України взагалі посідають герби Городенки та Тисмениці, у композиції яких вжито крайовий герб Галицького намісництва. Така побудова малюнку міської відзнаки, надзвичайно поширена з кінця XVIII століття на землях Центральної та Східної України, була цілком чужою старій геральдиці міст Галичини. Характерним для Прикарпаття явищем є також творення "промовистої" гербової атрибутики у вигляді сиглів (ініціалів назв міст).

Історичне минуле краю, як уже зазначалося, також багато в чому є спільним з іншими західноукраїнськими землями. За доби княжої України-Русі Прикарпаття належало до володінь галицьких князів. Найбільш розвинутими містами регіону були на той час такі оселі, як Галич, який став у XII столітті князівською столицею, Удечів (майбутній Жидачів), Тисмениця, Тлумач, Коломия, Синєводське, Бовшів.

У 1387 році Прикарпаття остаточно загарбало Королівство Польське. Більшість території карпатського регіону увійшла до складу Галицької землі, яка з середини XV століття стала окремою частиною Руського воєводства. Земля поділялася на три адміністративні повіти - Галицький, Коломийський та Теребовельський (два перші повіти обіймали територію Прикарпаття, третій - Західного Поділля.

Щодо міст Прикарпаття слід відзначити, що Жидачів та Долина за часів польського панування належали до Жидачівського повіту Львівської землі (проголошеного 1676 року окремою землею), а місто Стрий з околицею - до Перемиської землі Руського воєводства.

З XIV століття прикарпатські міста почали отримувати від польських королів привілеї на магдебурзьке право. Так, Галич дістав такий привілей ще 1367 року, Жидачів - 1393 року, Коломия - 1405 року, Рогатин - 1415 року, Стрий - 1431 року, Тлумач і Снятин - 1448 року, Тисмениця - 1449 року, Соколів - 1511 року, Долина - 1525 року, Гвіздець - 1540 року, Калуш - 1549 року, Журавне - 1563 року, Миколаїв - 1570 року, Кулачківці - 1573 року, Надвірна - 1596 року, Болехів - 1603 року, Станіславів -1663 року, Городенка - 1668 року, Кути - 1715 року, Отинія - 1753 року, Сможе - 1760 року, Печеніжин - 1766 року. Значна частина цих міст належала приватним власникам, серед яких одне з перших місць посідали графи Потоцькі.

З 1772 року Прикарпаття перейшло до володінь цісарської Австрії. На території колишніх Галицької та Жидачівської земель було утворено Станіславську, Коломийську та Стрийську округи, поділені на повіти та волості.

Протягом кінця XVIII - початку XX століть багатьом містам прикарпатських округів було підтверджено, іноді з незначними змінами, їхні давніші, надані польськими королями, герби. На жаль, дати затвердження більшості цих гербів урядом Австрії нині невідомі. Збереглися лише відомості про час узаконення відзнак Снятина (5 листопада 1790 року), Миколаєва (14 грудня 1794 року), Рогатина (5 серпня 1799 року) та Стрия (12 листопада 1844 року), а також окремі звістки про затвердження гербів Станіславова та Коломиї у 1786 та 1849 роках.

Після переходу Галичини у 1923 році до меж Польщі землі колишніх Станіславської, Коломийської та Стрийської округ було об'єднано у Станіславське воєводство, що складалося з дванадцятьох повітів: Станіславського, Городенківського, Долинського, Жидачівського, Калуського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського, Рогатинського, Снятинського, Стрийського та Тлумацького. Деякий час до воєводства належав також Турчанський повіт, зарахований згодом до Львівщини. Усі повітові міста воєводства отримали підтвердження своїх давніших гербів часів Королівства Польського та Австро-Угорської імперії.

Copyright © 2011 Герби міст України