Місцезнаходження:   ГоловнаПомор'яХерсон

Херсон

Херсон1778 року було видано імператорський указ про заснування у гирлі Дніпра, на землях, приєднаних до Російської імперії внаслідок укладеного чотири роки тому Кючук-Кайнарджійського миру, нового портового міста. З 1779 року розпочалася розбудова цього міста й суднобудівної верфі біля нього. Новий порт дістав назву Херсон за назвою давньогрецького полісу Херсонеса, заснованого на місці сучасного Севастополя. У 1784 році Херсон став повітовим містом Катеринославського, а з 1795 року - Вознесенського намісництва. Після скасування у 1796 році поділу на намісництва місто опинилося у складі Новоросійської губернії, з якої згодом, 1802 року, було виокремлено Миколаївську губернію. Нарешті, у 1803 році Херсон було проголошено губернським містом і З жовтня 1803 року надано герб.

Символіка тогочасного херсонського герба являла собою переробку затвердженої давніше (ще у 1784 році) крайової відзнаки Таврійської області, яка повинна була символізувати "те, що схрещення всієї Русі через Херсонес відбулося", тобто роль причорноморських земель у процесі запровадження християнства у Київській державі. У гербі Херсона цей зміст було втілено таким чином: "На щиті, що має золоте тло, зображений чорний двоголовий коронований орел, що тримає у правій лапі лаврову гілку, а у лівій полум'я; на грудях орла, на блакитному щитку, означений золотий хрест із чотирма променями угорі та маленькою поперечкою унизу".

Від герба Таврійської області герб Херсона відрізнявся лише атрибутами у лапах орла (лавровою гілкою та язиком полум'я замість імператорських держави та скіпетра), а також сяючими променями у верхній частині хреста на щитку. Пізніше, у 1847 році, малюнок цієї відзнаки увійшов до композиції гербів Ананьєва, Бобринця та Олександрії. Як і таврійський обласний герб, емблема Херсона є цікавою перш за все тим, що у її символіці алегорію охрещеної Київської держави створено за допомогою національних геральдичних кольорів України - блакитного та золотого.

Переглядаючи у 1878 році херсонський герб, герольдмейстер Б.Кене визнав неприпустимим використання державної символіки Російської імперії у "провінційному" гербі, однак зберіг геральдичний зміст емблеми 1803 року у запропонованому натомість проекті нового герба Херсонської губернії: "На блакитному щиті срібний руський хрест із сяйвом у чотирьох верхніх кутах, супроводжуваний з боків і унизу трьома золотими імператорськими коронами. Щит увінчано імператорською короною й обрамлено золотим дубовим листям, з'єднаним Андріївською стрічкою".

Після затвердження герб Херсонської губернії вживався одночасно й як міський герб Херсона: так, відомі його зображення на херсонських земських поштових марках початку XX століття.

Як і у херсонському гербі 1803 року, у новій емблемі Херсонської губернії та її центру домінували традиційні українські геральдичні кольори, що дещо підсилювало його історичний зміст. Щодо зображення трьох імператорських корон, то нині існують різні тлумачення цього символу. Так, Р.Климкевич вважав, що він натякає на "три джерела", якими, за літописом, Дніпро з'єднується з Чорним морем; отже, герб 1878 року ілюструє також географічні особливості губернського міста. Інше тлумачення припускає, що зображення трьох корон є алегорією трьох історичних осіб, пов'язаних із схрещенням Київської держави, - візантійських імператорів Василя й Костянтина та їхньої сестри Анни, згодом дружини князя Володимира Великого.

Copyright © 2011 Герби міст України