Місцезнаходження:   ГоловнаПоділляКам'янець-Подільський

Кам'янець-Подільський

Кам'янець-ПодільськийДеякі історики вважають, що місто Кам'янець-Подільський над річкою Смотричем було засноване ще на межі XII-XIII століть, однак ця думка скоріш за все є хибною, оскільки звістки про "Кам'янець" у київських літописах, на грунті яких висувається це твердження, стосуються городища Кам'янця у Болохівській землі, на місці сучасного селища Кам'янки на Житомирщині. Більш певними є звістки про Кам'янець-Подільський у литовсько-руських літописах XV століття: "Був брат у Ольгерда, князь Коріят, що держав Новгород-Литовський, і були у нього сини: князь Юрій, князь Олександр, князь Костянтин, князь Федір. І оті княжата Коріятовичі, три брати: князь Юрій, князь Олександр і князь Костянтин за призволенням великого князя Ольгерда і з поміччю Литовської землі пішли в Подільську землю. А в Подільській землі тоді не було ні одного города, ні з дерева рубленого, ні з каменя будованого. Ті княжата Коріятовичі, прийшовши в Подільську землю, ввійшли в приязнь з отаманами, почали Подільську землю від татар боронити і баскакам вихід перестали давати. І найперше знайшли собі твердиню на ріці Смотричі і тут собі поставили город Смотрич. А на іншім місці жили ченці в горі,і в тім місці поставили город Бакоту. А ловлячи на ловах, нагодилося їм загнати багато оленів на той острів, де тепер Кам'янецьке місто стоїть, і, вирубавши ліс, вимурували город Кам'янець".

До наших днів зберігся прорис печатки одного з цих перших подільських князів — Олександра Коріятовича. На ній міститься чітке зображення святого Юрія на коні, який нищить змія, і латинський напис: "S.ALEXANDRI DUX VLADIMIRIES". Походження цієї печатки є досить цікавим. У середині XIV століття польський король Казимир III тимчасово захопив Волинь і зробив своїм намісником у цій землі князя Олександра Коріятовича, надавши йому титул "князя володимирського". Саме тому на княжій печатці Олександра з'явилося зображення святого Юрія - запроваджена ще князем Юрієм Львовичем емблема Волинського князівства, яка пізніше стала незмінним атрибутом герба давньої столиці Волині - міста Володимира-Волинського.

На початку XV століття Поділля остаточно увійшло до володінь Королівства Польського. Так, уже 1410 року загони подільських вояків брали участь у Грюнвальдській битві на боці королівського польського війська. Відомий здійснений Яном Длугошем опис емблеми на корогвах, під якими воювали ці загони: "Золотий сонячний лик на червоному тлі". Пізніше ця ж емблема з незначними змінами увійшла до земельного герба Подільського воєводства, чинного до кінця XVIII століття: "Сонце золоте на білому тлі".

Вірогідно, що використання малюнка сонця у гербі Подільської землі було пов'язане з давніми місцевими традиціями, які сягають своїм корінням ще дохристиянського періоду княжої доби (так, зображення сонця можна побачити на деяких предметах, знайдених на Поділлі під час археологічних робіт).

Іншим шляхом формувалася міська символіка столиці воєводства - міста Кам'янця-Подільського. На його печатках протягом XIV-XVIII століть незміно виступало зображення святого Юрія на коні, що нищить змія, яке повністю повторювало княжий знак на печатці Олександра Коріятовича. Широко відомим є взірець такої печатки з колекції Головного архіву давніх актів Польщі, датований 1571 роком. Крім того,скульптурний образ святого Юрія як герб міста прикрашав одну з міських брам Кам'янця - Руську. Очевидно, малюнок святого Юрія як міський герб Кам'янця-Подільського було затверджено під час надання місту магдебурзького права у 1374 році або під час його підтвердження 1432 року.

З 1565 року у Кам'янці-Подільському було запроваджено три окремі міські уряди - православний ("руський"), католицький та вірменський. Кожен із цих урядів вживав у своєму діловодстві окрему печатку. До наших днів збереглися прориси цих печаток, вміщені на плані Кам'янецької фортеці XVII століття. Печатка католицького магістрату має зображення святого Юрія, відповідне малюнкові на міському гербі, й латинський напис: "Civitatis Camenecensis Podoliae", "руського" - постать святого Миколи й напис: "ПРАВА РУСКОГО КАМЄNЄЦ. ПОДОЛ.", вірменського - зображення Божого агнця з корогвою та напис вірменською мовою.

За доби польського панування окремий герб мала також Кам'янецька архиєпископія: на ньому, згідно з тогочасним звичаєм, малювалися постаті її легендарних патронів — апостолів Петра й Павла.

У другій половині XVII століття претензії на Поділля, як відомо, висував російський цар Олексій Михайлович. Саме тому у Великій державній книзі ("Титулярнику") 1672 року, створеній у Посольському приказі, з'явився герб Подільського воєводства у вигляді сонця, супроводжуваного угорі лицарським хрестом та написом "ПОДОЛСКІЙ". Таке саме зображення з написом "Роdоlіа" містилося й на державній печатці Петра І 1698-1699 років.

Після другого поділу Речі Посполитої Кам'янець-Подільський став центром Подільського намісництва у складі Російської імперії. 22 січня 1796 року для нього було затверджено герб, розроблений на основі емблеми "Титулярника" з додатком двоголового орла - постійного атрибуту тогочасних гербів новоприєднаних до Російської імперії земель: "На блакитному тлі - золоті сяюче сонце з шістнадцятьма променями і над ним чотирикутний хрест. Герб сей є давнім і вживався ще за часів володіння великих князів руських Поділлям. На означення приєднання сього краю до імперії зображено державний її герб, на грудях якого покладено описаний міський герб".

Цікавим є те, що зміна кольорів наближала подільський герб до національних українських геральдичних традицій, характерними для яких були саме блакитна й золота барви. У редакції 1796 року герб Поділля було вміщено у верхніх частинах щитів усіх затверджених водночас із ним гербів повітових міст намісництва.

1856 року герольдмейстер Кене вилучив з кам'янець-подільського герба зображення двоголового орла, вважаючи його недоречним для відзнаки "провінційного міста" і водночас наблизивши емблему до її історичного прототипу. Опис затвердженого за проектом Кене герба Подільської губернії виглядав так: "На блакитному тлі золоте сонце з шістнадцятьма променями і над ним хрест золотий. Щит увінчано імператорською короною й обрамлено золотим дубовим листям, з'єднаним Андріївською стрічкою".

Такий самий вигляд дістав у 1859 році й герб губернського міста Кам'янця-Подільського, який відрізнявся від земельного герба губернії лише обрамленням щита у вигляді золотої кам'яної корони з трьома зубцями та двох золотих колосків, перев'язаних Олександрійською стрічкою.

Старовинний герб Подільської землі та Кам'янця-Подільського з малюнком сонця нині викликає у дослідників особливе зацікавлення, оскільки у ньому, ймовірно, збереглися мотиви емблематики краю дохристиянської доби.

Фігури в гербі:
Copyright © 2011 Герби міст України