Місцезнаходження:   ГоловнаЛівобережжяПолтава

Полтава

ПолтаваІсторія герба Полтави є явищем досить складним, однак, незважаючи на певні прояви "сумної пам'яті" (за словами М.Битинського) у символіці міста, його старовинні відзнаки все ж слід вважати цікавими пам'ятками старовинного гербівництва України.

Найдавніша згадка про Полтаву в Іпатському літописі датується 1171 роком і пов'язана з бойовими подіями, які передували битвам, описаним у "Слові про Ігорів похід": "Того ж року, на Петрів день, Ігор Святославич, зібравши війська свої, поїхав у поле за ріку Ворскол і стрів половців, які тут підстерігали язика. Він захопив їх, і розповів йому колодник, що хани Коб'як і Кончак пішли до Переяслава. Ігор тоді, почувши це, поїхав супроти половців і переїхав Ворскол коло города Лтави, йдучи до Переяслава, і узрілись вони з військами половецькими. Але рать половецька була мала, і тому не змогли вони стати супроти Ігоря, і через те побігли вони, всю здобич свою покидавши".

За доби литовського панування, у 1430 році, місто Полтава стало володінням князів Глинських, а століттям пізніше, 1537 року, перейшло до їхнього родича шляхтича Байбузи. Кілька разів місто змінювало власників протягом першої половини XVII століття: у 1630 році ним заволоділи Обалковські, 1641 року - Конєцьпольські і, нарешті, у 1646-1648 роках власником Полтави був князь Єремія Вишневецький. Саме тоді місто одержало від короля магдебурзьке право та герб, символіка якого складалася з окремих елементів частин великого княжого герба Вишневецьких - шляхетських гербів "Аксак" та "Лук": "У щиті білого тла лук натягнутий зі стрілою, що пробиває серце, яке має три поперечки".

З 1648 року місто стало центром козацького Полтавського полку. На жаль, відомостей про полкову символіку Полтави середини XVII століття не збереглося, однак відомо, що протягом XVIII століття полтавське полкове діловодство вживало на печатках герб міста 1646-1648 років із додатком двох (або чотирьох) зірок.

У першій чверті XVIII століття італієць Франческо Санті, призначений помічником імператорського герольдмейстера, створив проект нового герба Полтави. Опис його зберігся у гербівнику для полкових прапорів, складеним у 1729-1730 роках Військовою колегією: "Полтавський, за нововчиненим: унизу тло блакитне, вгорі червоне, а навколо з обох сторін - срібне; на блакитному тлі піраміда золота, на червоному тлі два мечі, з боків - праворуч на зеленій землі прапор, на якому державний герб, у середині якого ім'я імператора Петра Великого, а з іншого боку дерево зелене - пальма".

Герб, запроектований Санті, відтворював у тогочасному офіційному дусі події Полтавської битви 1709 року. Головними його символами були традиційні геральдичні алегорії бою (мечі), перемоги (прапор з державним гербом), першості (пальма) та пам'яті (піраміда), що у сукупності створювало досить парадну, виразно ідеологізовану композицію. Водночас у проекті Санті були й елементи, властиві національному українському гербівництву (зокрема, сполука блакитного та золотого кольорів у нижній частині щита).

Розшифрування символів полтавського герба XVIII століття ми можемо знайти і у гербівнику князя Михайла Щербатова 1776 року: "Розділений на взірець Андріївського хреста щит: у верхній частині на червоному тлі навхрест покладені два срібні мечі, оправлені золотом; дві бокові срібні частини показують колишню битву біля сього міста: у першій на зеленій землі поставлений червоний штандарт із російським гербом, на древку натуральної барви, з вістрям срібним, на знак одержаної перемоги. У другій - на зеленій землі пальмове зелене дерево, на знак надії, здобутої сею перемогою, і, нарешті, у нижній частині на блакитному тлі золотий, мурований чорним, обеліск, на якому видно чорну скручену в кільце змію, на знак того, що перемога ся вічної пам'яті гідна". В описі Щербатова особливо помітним є офіційно-парадний характер герба.

Цьому описові відповідає й урядовий опис герба, вміщений у імператорському указі від 22 травня 1803 року: "Щит чотиричастинний, навскіс поділений: у першій червоній частині два мечі, навхрест покладені, у другій частині - на срібному тлі прапор із державним гербом. У третій, срібній, частині пальма, що росте. У четвертій, блакитній, частині кам'яна піраміда, на якій зображення вічності - змія, що тримає у пащі свого хвоста".

На основі символіки цього герба герольдмейстер Б.Кене, вилучивши з його композиції поділи щита й зображення пальми, створив у другій половині XIX століття проект герба Полтавської губернії, згодом затверджений 5 липня 1878 року: "На золотому щиті чорний трикутний пам'ятник, прикрашений золотою згорнутою кільцем змією. За пам'ятником два зелені прапори з золотими коронованими вензелями імператора Петра Великого; древка червоні з вістрями від списів. Усе супроводжується в голові щита двома навхрест покладеними червоними мечами. Щит увінчано імператорською короною й обрамлено золотим дубовим листям, з'єднаним Андріївською стрічкою".

Деякі українські гербознавці висловили думку, що зображення змії в полтавському гербі, всупереч офіційному його поясненню як символу "вічної пам'яті", є алегоричним зображенням затаврованого анатемою гетьмана Івана Мазепи як "саможерної змії". Однак таке пояснення видається неправдоподібним, оскільки, по-перше,трактування згорнутої в кільце змії як символу вічності є значно поширеним у європейській геральдиці, а по-друге, алегоричне зображення Мазепи як "саможерної змії" цілком відповідало б офіційній ідеології, отже, у геральдистів не існувало б потреби у його завуалюванні.

Герб Полтави ХVIII-ХІХ століть - яскравий приклад герботворчості Російської імперії пізньогеральдичного періоду, досить позначеної в окремих випадках впливами офіційної ідеології.

Copyright © 2011 Герби міст України