Місцезнаходження:   ГоловнаЛівобережжяПереяслав

Переяслав

ПереяславПереяслав є одним з найдавніших міст Лівобережної України: згадки про нього містяться вже в договорі Олега Віщого з Візантією 911 року. Пізніше, однак, ці звістки забулися, й у народі виникла легенда про заснування Переяслава князем Володимиром Великим на місці, де руський воїн-кожум'яка Ян Ушмович у герці "перейняв славу" в печенізького богатиря. Цю легенду, як відомо, подає "Повість врем'яних літ".

З 1054 року, за літописними відомостями, Переяслав, який за заповітом Ярослава Мудрого дістав у володіння його син Всеволод, став столицею Переяславської землі-князівства, яка обіймала простір від Задесення на півночі до гирла Орелі (Уголу) на півдні. Очевидно, тоді ж, за княжої доби, у Переяславі було засновано православну єпископію.

До Великого князівства Литовського Переяславщину, судячи з усього, було приєднано після битви на Синіх Водах 1362 року. Територія колишньої княжої землі увійшла до складу спочатку Київського князівства, а з 1471 року - воєводства.

За доби Речі Посполитої, у 1585 році, Переяслав, який був на той час власністю київського воєводи князя Костянтина Острозького, дістав від короля Стефана Баторія привілей на магдебурзьке право. 1606 року Сигізмунд III підтвердив цей привілей, а 1620 року видав ще одну грамоту, де зазначалося: "Дозволяємо підданим нашим, міщанам, мати печатку міську для печатування всяких справ їхніх із таким гербом, який тут зображено: на озері вежа з хрестом". Зображення цього герба, супроводжуване латинським написом "Sigillum consulum civitatis Pereaslav", збереглося на переяславській магістратській печатці, датованій першою половиною XVII століття.

Вживався цей герб у діловодстві Переяслава й пізніше, за доби Гетьманщини, коли місто стало центром козацького полку. Так, на печатці, якою скріплено лист Переяславської ратуші до піддячого Малоросійського приказу від 17 серпня 1698 року, міститься зображення вежі з хрестом та напис: "ПЄЧАТЬ МЬСТА ЄГО ЦАР. ВЄЛ. ПЄРЄІАСЛАВЛЯ". "Звичайним міським" гербом користувалося у своєму діловодстві й Переяславське полкове правління, про що свідчить зображення на його печатці другої половини XVIII століття.

1766 року генерал-губернатор Малоросії Румянцев, складаючи проект нової печатки Малоросійської колегії, запропонував використати у її символіці герб Переяслава, описавши його так: "Срібна вежа на червоному тлі". Згадки про малюнок хреста у цьому описі не містилося, внаслідок чого герб Переяслава повністю втрачав свій давній геральдичний зміст, який, на думку дослідників, полягав у характеристиці Переяслава як осередку православної єпископи, відомої, за даними літопису Величка, ще "з давніх віків".

Цей суттєвий огріх було виправлено у проекті переяславського герба, затвердженого 4 червня 1782 року: "На срібному тлі триповерхова вежа, увінчана церковною банею та зубчастою короною".

На відміну від опису 1620 року, в указі 1782 року вже чітко говорилося про "церковну баню", якою увінчано вежу, що певним чином підсилювало первісний зміст герба Переяслава.

Фігури в гербі:
Copyright © 2011 Герби міст України