Місцезнаходження:   ГоловнаЛівобережжяЛубни

Лубни

ЛубниВперше Іпатський літопис згадує про городище Лубни (Лубен) у Переяславській землі під час розповіді про похід руських князів у 1107 році на половців, який закінчився "побідою великою" руських князів. Є звістка про ці події і у "Повчанні Володимира Мономаха дітям": "А потім знову пішли ми на Боняка до города Лубна, і Бог нам поміг".

Протягом XII-XIII століть Лубни були визначним укріпленим городищем над річкою Сулою, однак пізніше місто зазнало повного занепаду. Лише наприкінці XVI століття, за доби Речі Посполитої, тогочасний власник посульських земель Київського воєводства князь Олександр Вишневецький дістав від короля Сигізмунда III дозвіл відбудувати поряд із старим Лубенським городищем нове місто. Це місто отримало назву Олександрів на честь свого власника, однак поряд із цією новою назвою у народі вживалася й історична - Лубни. Привілеєм Сигізмунда III від 1591 року на прохання Вишневецького Лубнам було надано магдебурзьке право та герб із малюнком руки з оголеним кинджалом. Очевидно, цей символ являв собою шляхетський герб "Погоня Польська" - спрощений варіант герба Великого князівства Литовського "Погоня", який був частиною родової відзнаки Вишневецьких і нагадував про легендарне походження цього роду від литовської великокняжої династії.

Герб "Погоня Польська" містився на лубенських магістратських печатках і пізніше, протягом XVII століття. Так, до нашого часу зберігся опис міської печатки Лубен, датованої 1673 роком: "Рука з оголеним кинджалом, і під нею відрубана ведмежа голова з написом латинським діалектом навколо: Sigillum civitatis Alexandriae, тобто печатка міста Олександрії". На деяких зразках цієї печатки замість ведмежої голови містилося зображення гармати та ядра.

З 1648 року Лубни стали одним з полкових міст Лівобережжя. Неодмінним атрибутом діловодства Лубенської полкової канцелярії була, звичайно ж, полкова печатка. Зразок цієї печатки, датований 1746 роком, відомий і нині. На ньому, як і на гербі 1591 року, можна побачити зображення руки, але вже не з оголеним кинджалом, а з перначем, шаблею та стрілою, супроводжуване літерами "П.К.П.Л.". Як бачимо, традиційний елемент польської шляхетської геральдики на лубенській печатці було замінено самобутніми реаліями Гетьманщини, які (головним чином зображення пернача) нагадували про полковий статус міста. Пізніше емблема Лубенського полку зазнала ще більшого спрощення й набула вигляду руки з булавою. Саме такий малюнок мусив бути виконаний на прапорі кріпосної сотні Лубенського полку, опис проекту якого зберігся у листі лубенського полковника Івана Кулябки 1758 року. Інші описи XVIII століття визначали новий лубенський герб як складений "на взірець старого".

Ця ж "гетьманська" редакція герба без жодних змін лягла у основу відзнаки Лубен як повітового міста Київського намісництва, затвердженої 4 червня 1782 року: "На блакитному тлі рука, що тримає золоту булаву".

Фігури в гербі:
Copyright © 2011 Герби міст України