Місцезнаходження:   ГоловнаЧернігівщинаЧернігів

Чернігів

ЧернігівВідомий чернігівський краєзнавець кінця XVIII століття Опанас Шафонський вважав, що герб Чернігова й Чернігівської землі - малюнок чорного орла - був "руськими князями до навали татарської запроваджений". На підтвердження своєї думки він наводив такий факт: "У Чернігівському Борисоглібівському архирейському монастирі, на стіні старих кам'яних покоїв, зведених домініканцями, що стоять біля фортечного валу, близько Любецької брами, вставлено було вирізьблений з каменя герб, такий, який він і нині є".

Крім того, зображення орла наявне на різьблених капітелях того ж Борисоглібського собору XII століття, а також на багатьох предметах вжитку місцевих князів, зокрема, на срібній оправі рогу, знайденій під час розкопок Чорної могили й датованої археологами X століттям. Ці всі зображення свідчать про те, що малюнок хижого птаха (орла) міг мати характер династично-земельного символу Чернігівщини Х-ХІІ століть.

Деякі дослідники, зокрема Б.Рибаков, зробили припущення,що джерелом виникнення цієї емблеми була відома билина чернігівського циклу про богатиря Івана Годиновича, який переміг лиховісного царя Кощія з допомогою "віщого птаха" - орла. Однак ця гіпотеза потребує перевірки, оскільки корені чернігівської емблеми, як стверджує аналіз деяких археологічних знахідок, можуть сягати часів, набагато давніших від часу виникнення билини.

За доби Великого князівства Литовського свою печатку мав тогочасний чернігівський князь Корибут-Дмитро Ольгердович. На її аверсі містилося зображення вершника зі списом (очевидно, видозмінений варіант литовського династично-державного знаку "Погоня"), а на реверсі - напис: "ПЄЧАТЬ КНЯЗЯ КОРИБУТА".

Щодо символіки Чернігівщини часів приналежності краю до Московської держави, тобто XVI століття, то на великій державній печатці царя Івана Грізного серед територіальних емблем підвладних цареві земель було вміщено і символ Чернігівщини у вигляді оберненої догори вістрям оголеної шаблі, супроводжуваної написом: "ПЄЧАТЬ ЧЄРНИГОВСКАЯ". О.Лакієр у середині XIX століття відзначав, що походження цієї емблеми є невідомим. Доцільним, однак, буде припустити, що малюнок шаблі східного зразка символізував відносну географічну близькість Чернігове-Сіверщини до земель Кримського ханства.

Після Деулінського миру, 28 березня 1623 року, польський король Сигізмунд III надав Чернігову привілей на користування магдебурзьким правом, у якому наводився опис міського герба: "Для печатування ж діл міських уряду бурмістерського та лавничого призначаємо герб міський: св.Володислава у зброї, з червоною корогвою".

Зображення святого Володислава, який, очевидно, вважався тоді покровителем міста, було постійним атрибутом печаток Чернігівського магістрату аж до 1782 року. Відомі зразки цих печаток 1675 та 1698 років, де постать святого супроводжується написами "ПЄЧАТЬ МЄСКАЯ ЄГО ЦАРСКОГО ВЄЛІЧЄСТВА РАТУША ЧЄРНИГОВСКОГО" або "ПЄЧАТЬ ЄГО ЦРСКГО ПРЄСВЄТЛГО ВЄЛИЧЄСТ. ЧЄРНИГОВСКАГО РАТУШИ МАГИСТРАТА". Зберігся також оригінальний опис подібної печатки, датований 1692 роком: "На печатці зображено козака із значком у правиці, а лівиця козака засунута за пояс". Цікавість у даному разі викликає суто народне трактування зображення св.Володислава як "козака".

1635 року для Чернігівського воєводства також було узаконено герб, навіяний, вірогідно, давнім княжим знаком краю: "Двоголовий орел з розставленими крилами та ногами; над обома головами одна корона". Тло герба мало срібну барву, зображення орла - чорну. У деяких варіантах цього герба на грудях орла малювався вензель короля Володислава IV.

Після повторного переходу краю до володінь Московської держави внаслідок подій 1654 року видозмінений герб Чернігівського воєводства посів місце у ряді царських титульних відзнак. Так, у "Титулярнику" 1672 року, неодноразово згадуваному вже в попередніх розділах, було вміщено малюнок одноголового коронованого орла, який тримає у лівій нозі довгого хреста; навколо - напис "ЧЄРНИГОВСКІЙ". Таке саме зображення з написом "Czernichow" з'явилося у 1698-1699 роках і на державній печатці Петра І, малюнок якої відомий нам із щоденника австрійського дипломата Корба.

Заміна двоголового орла на одноголового, на думку більшості дослідників, очевидно, повинна була підкреслювати відмінність чернігівської крайової емблеми від державного герба Московського царства, а хрест був характерним атрибутом царських титульних відзнак другої половини XVII століття.

Водночас на золотій тарілці царя Олексія 1675 року напис "Печать черниговская" супроводжує малюнок білого оленя, оберненого праворуч, на зеленому тлі. Цей малюнок є в історії геральдики Чернігівщини так само одиничним, як і емблема на печатці Івана Грізного, і також має невизначене походження.

У 1722-1727 роках призначений Петром І на посаду помічника герольдмейстера італієць Франческо Санті доопрацював за вимогами європейської геральдики титульні герби земель Російської імперії, серед яких був і герб Чернігова. Згодом проект Санті став прототипом відзнаки Чернігівського полку, яка у гербівнику Військової колегії 1729-1730 років має такий опис: "Чернігівський: чорний орел одноголовий під короною, у лівій нозі хрест жовтий, а корона, ніс та кігті так само жовті".

До проекту печатки Малоросійської колегії, складеного 1766 року генерал-губернатором П.Румянцевим, також увійшов "герб Чернігівського князівства": "Одноголовий орел на блакитному тлі".

4 червня 1782 року було узаконено остаточний варіант міського герба Чернігова, символіка якого повністю збігалася з описом полкової відзнаки 1730 року: "Одноголовий чорний, увінчаний золотою короною, орел, який тримає у лівому кігті позолоченого хреста, на срібному тлі".

Набагато пізніше, 8 грудня 1856 року, було затверджено герб Чернігівської губернії, складений на основі міського герба герольдмейстером Б.Кене: "На срібному тлі чорний коронований орел, що тримає за собою, в кігтях лівої ноги, довгого золотого хреста, нахиленого до правого кута щита; кігті орла золоті, язик червоний. Щит увінчано імператорською короною й обрамлено золотим дубовим листям, з'єднаним Андріївською стрічкою". Зображення цього варіанту чернігівського герба збереглося на корогві Чернігівського повіту, датованій 1908 роком.

Фігури в гербі:
Copyright © 2011 Герби міст України