Місцезнаходження:   ГоловнаБуковина

Герби міст Буковини

На Буковині геральдичні традиції розвинулися лише в кінці XVIII століття, тобто з часу переходу краю до австрійських володінь. Як відомо, протягом XV-XVIII століть буковинські землі були складовою частиною Молдавського князівства, яке підпадало під зверхність султанської Туреччини. За цей час окремі міста Буковини встигли отримати "німецьке", тобто магдебурзьке, право, але про те, чи були цим містам тоді надані герби, відомостей до наших днів не збереглося. На українській частині Буковини до таких міст належали Чернівці, на румунській - Серет та Сучава.

У 1772-1774 роках Австрійська імперія висунула претензії на територію Буковини. Землі краю було приєднано до її володінь і зараховано до складу Галицького намісництва як Чернівецьку округу. З передостаннього десятиліття розпочався процес складення та затвердження нових геральдичних відзнак для міст округи. Так, 1784 року дістав урядове узаконення герб міста Чернівців - адміністративного центру регіону, приблизно тоді ж - герб Красноїльська, 1790 року - Старої Гути, 1801 року - Садгори і, нарешті, близько 1804 року - герб містечка Чудина.

На східній Буковині, яка після 1812 року опинилася у складі Російської імперії, було утворено Хотинський повіт, що належав Бесарабській області. 1826 року у відомстві місцевого обласного землеміра для цього повіту було розроблено герб, що водночас дістав затвердження і як відзнака самого міста Хотина.

У 1849 році територію Чернівецької округи Галичини було виділено в окрему коронну провінцію -"герцогство Буковину", центром якої, як і раніше, було місто Чернівці. Тоді ж для герцогства було узаконено крайовий герб: у щиті, розколеному на блакитну й червону частини, - чорна бичача голова з золотими рогами, супроводжувана вгорі та з боків трьома золотими шестикутними зірками. Герб було створено на основі старовинної державної емблеми Молдавського князівства, від якого він відрізнявся лише кольором щита й супроводжуючими фігурами (три золоті зорі замість однієї зірки, троянди та півмісяця). Буковинський історик початку XX століття Мирон Кордуба наводив таку легенду про походження цього герба: "Волоський воєвода Драгош з Марамороша вибрався раз на лови і забавлявся зі своєю дружиною. В погоні за туром загнався він аж у нинішню Буковину... Драгошові подобався той край, він остав в нім, прикликав волохів з Семигороду на поселення і володів тут до смерті... Оповідання про тура... видумане пізніше, щоби пояснити початок гербу Молдавської держави і теперішнього буковинського".

Крім частини української етнографічної території, до "герцогства Буковини" також належали Кимполунзький, Радівецький (Редеуцький) та Сучавський повіти, які нині перебувають у складі Румунії (деякий час повітовий статус мали також Серет та Гурагумора).

Після утворення "герцогства Буковини" свої герби одержали від австрійського уряду також місто Сторожинець (1850-ті роки) та містечко Великий Кучурів (1884 рік). Крім того, у 1908 році незначних змін зазнав герб Чернівців.

У 1920 році землі колишнього "герцогства Буковини" увійшли до володінь королівської Румунії. На українських землях Буковини було утворено Чернівецький та Сторожинецький повіти. Східна Буковина опинилася у межах Хотинського повіту. У 1928 році усі три повіти дістали від румунського уряду герби, проекти яких було розроблено художником Юрієм Ончулом.

Пізніше, у 1930-х роках, почали отримувати нові герби й буковинські міста, як повітові, так і заштатні, що мали тоді статус так званих "муніціпій". У 1930 році такі герби було узаконено для Чернівців, Сторожинця та Хотина, у 1932 - для Вижниці та Вашківців, у 1934 році - для Герци, Заставної, Кіцманя, Садгори та Сторожинця. Деякі з цих гербів повторювали у собі емблематику давніших відзнак міст.

За тематикою геральдичної символіки усі старі герби міст Буковини можна умовно поділити на три групи. Перша з них пов'язана з історичним минулим краю, репрезентованим у гербах алегоріями міст-фортець та воєнних подій (герби Чернівців та Хотина); друга - з абстрактно-геральдичними ідеями, поширеними в емблематиці Австро-Угорщини (герби Великого Кучурова, Садгори). Третя, найбільша група, до якої належать усі інші міські герби Буковини, присвячена характерним рисам природи краю, її тваринному та рослинному світові. До речі, природнича, а також господарська емблематика була властивою й символіці печаток буковинських волостей та сіл. Близьким до герба Великого Кучурова за своєю міфологічною тематикою є також герб Герци.

Copyright © 2011 Герби міст України