Місцезнаходження:   ГоловнаБрацлавщина

Герби міст Брацлавщини

Затверджені імператорським указом від 22 січня 1796 року герби тринадцятьох повітових міст Брацлавського намісництва завершують ряд міських відзнак Правобережної України, розроблених Герольдією наприкінці XVIII століття, за доби "масової герботворчості" в Російській імперії. Міські відзнаки Брацлавщини можна поділити на дві чіткі групи: підтверджені імператорським указом герби ранньогеральдичного періоду, надані польсько-литовською владою, та емблеми, запроектовані безпосередньо у Герольдії в останні роки XVIII століття. До першої групи слід зарахувати герби Брацлава, Вінниці, Гайсина, Сквири та Хмільника; до другої — герби Бершаді, Липовця, Літина, Махнівки, Могилева-Подільського, Тульчина, Ямполя, які не мали прототипів у минулому.

Після Люблінської унії 1569 року землі Східного Поділля, де було утворено так зване Брацлавське воєводство, перейшли з-під литовської великокняжої юрисдикції під владу Королівства Польського. Воєводство поділялося на два повіти: Брацлавський та Вінницький (деякий час окремо виділявся також Звенигородський повіт). На сеймі 1589 року для Брацлавського воєводства було затверджено герб із зображенням срібного хреста на червоному тлі, обтяженого щитком із малюнком півмісяця. Півмісяць у гербі натякав на територіальну близькість Брацлавщини до меж мусульманської держави - Кримського ханства; хрест, очевидно, запозичений з герба Волині, - на те, що у минулому брацлавські землі підлягали волинській адміністрації.

Тоді ж, у другій половині XVI століття, почали отримувати свої герби й деякі міста воєводства. Так, 1564 року, ще до Люблінської унії, дістав свій гербовий привілей центр воєводства - Брацлав. 1574 року магдебурзьке право одержав Літин, заснований ще у XV столітті. Згодом, у XVII столітті, король Ян-Казимир затвердив герб для Вінниці. Ще пізніше, 1744 року, подібний привілей дістало місто Гайсин, а 1787 року - Тульчин. Нарешті, у 1792 році останній польський король Станіслав-Август Понятовський, переглядаючи привілеї, надані раніше Брацлаву, змінив герб цього міста.

Внаслідок другого поділу Речі Посполитої територія Брацлавського воєводства увійшла до складу Російської імперії й стала основою Брацлавського намісництва, до якого було приєднано також частину сусідніх земель колишніх Київського й Подільського воєводств.

Новоутворене намісництво поділялося на Брацлавський, Бершадський, Вінницький, Гайсинський, Липовецький, Літинський, Махнівський, Могилівський, П'ятигірський, Сквирський, Тульчинський, Хмільницький та Ямпільський повіти. Для намісницького та повітових міст регіону Герольдія виготовила ескізи гербів розроблені на основі давніших прототипів. Згідно з правилом, запровадженим у 1778 році, у верхній частині герба кожного повітового міста Брацлавщини малювався намісницький герб. Імператорським указом від 22 січня 1796 року герби міст Брацлавського намісництва було узаконено офіційно.

Символіка брацлавських міських гербів 1796 року відзначалася рисами, характерними для тогочасного гербівництва Правобережжя загалом. Емблематика гербів, створених за мотивами раніших прототипів, є властивою українській міській геральдиці доби Речі Посполитої: зображення архітектурних споруд (герби Брацлава, Сквири, Хмільника), зброї (герб Вінниці). Оригінальністю визначається серед відзнак цієї групи герб Гайсина (малюнок орлиного крила). Інші герби, навпаки, витримані у традиціях "масової" герботворчості Російської імперії, спрямованих на максимальну конкретизацію геральдичної символіки. У гербах цієї групи знайшов відображення насамперед господарський побут краю: хліборобство (герби Тульчина та П'ятигорів), виноградарство (герб Могилева-Подільського), скотарство (герб Литовця), поширення певних промислів - ткацтва (герб Махнівки), суднобудівництва (герб Ямполя). Емблема Літина становила яскравий приклад використання "природничого" мотиву, герб Бершаді - взірець зображення у гербі реального об'єкту (земляного валу). Поява таких конкретизованих символів у міських гербах Брацлавщини зумовлювалася, як і в геральдиці інших намісництв Правобережжя, ще й тим, що частина її повітових міст раніше була незначними містечками, які не мали "особливих прикмет" (як це висловлено в описі герба Бершаді) і власної геральдичної традиції.

Але вже через рік після затвердження цих гербів Брацлавське намісництво було ліквідовано. Згідно з новим адміністративним поділом Липовецький, Сквирський, П'ятигірський (згодом перетворений на Таращанський) та Махнівський (пізніше перейменований на Бердичівський) повіти відійшли до Київської губернії; Брацлавський, Вінницький, Гайсинський, Літинський, Могилівський, Ямпільський, а також Бершадський та Тульчинський (об'єднані на початку XIX століття в Ольгопільський повіт) - до Подільської. Місто Хмільник було понижено до заштатного статусу. Однак, незважаючи на ці зміни, міста колишньої Брацлавщини продовжували вживати свої герби 1796 року, у верхніх частинах яких малювалася відзнака вже неіснуючого намісництва.

У 1859 - 1867 роках герольдмейстер Б.Кене склав проекти нових гербів для міст колишньої Брацлавщини, які повинні були відповідати змінам, що відбулися в адміністративному устрої краю, а також новим, запровадженим 1856 року, геральдичним настановам. В усіх цих проектах було використано мотиви символіки гербів 1796 року, але у вільному куті щита кожен з них мав зображення герба відповідної губернії (Подільської або Київської). Департамент герольдії Сенату схвалив ці проекти Кене й подав їх до затвердження імператорові, але до Повного зібрання законів Російської імперії нові міські герби Брацлавського краю все ж не увійшли.

Copyright © 2011 Герби міст України