Місцезнаходження:   ГоловнаБесарабіяАккерман

Аккерман

АккерманНині цьому місту повернуто його найдавнішу українську назву - Білгород-Дністровський. Як і численні інші міста Причорномор'я, Білгород виник на місці заснованого за античних часів біля Дністровського лиману грецького полісу Тіри. До наших днів дійшли зразки срібних монет, які карбувалися у Тірі. Одним з найпоширеніших зображень на цих монетах був малюнок виноградного грона, який символізував уже тоді значно поширене у Причорномор'ї виноградарство. Цікаво,що набагато пізніше, у XIX столітті, основною темою міського герба Білгорода також стала тема виноградарства.

За часів Київської та Галицьке-Волинської держав Білгород був важливою торговою пристанню княжої Галичини. Згодом, у XV столітті, на місці старої княжої фортеці виникло Генуезьке поселення Маврокастро. Нарешті, з 1479 року місто, що тоді вже підлягало залежному від Туреччини Молдавському князівству, стало важливим стратегічним турецьке-молдавським укріпленням на узбережжі Дністровського лиману.

Після переходу міста у 1812 році до володінь Російської імперії перед Герольдією постало завдання створити для Білгорода, що тоді ще мав турецьку назву Аккерман (Біла фортеця) і був проголошений повітовим містом Бесарабської області, міський герб. Проект цього герба, що водночас виступав і як відзнака всього Аккерманського повіту, надіслало до Герольдії відомство бесарабського обласного землеміра. Цей надзвичайно простий і лаконічний за своєю емблематикою проект дістав імператорське затвердження 2 квітня 1826 року: "На червоному тлі зображено виноградну лозу, на знак родючості винограду".

1874 року герольдмейстер Б.Кене запропонував проект нового аккерманського герба з зображенням червоного зубчастого пояса, супроводжуваного угорі трьома колосками, а унизу - чорним перекинутим півмісяцем, однак затвердження цей проект не дістав.

У 20-х роках XX століття, коли Білгород-Дністровський відійшов до володінь королівської Румунії й отримав назву Четатя-Альбе, що так само перекладалася як "Біла фортеця", художник Юрій Ончул розробив для Аккерманського повіту ескіз нового герба, у якому запозичена з відзнаки 1826 року емблема виноградарства поєднувалася з промовистим символом, що водночас відтворював минуле Білгорода як міста-фортеці. Герб було узаконено у 1928 році: "Щит розколений. У першій частині золота виноградна лоза на чорній жердині, поставленій на зеленому підніжжі. У другій частині, також червоній, вежа срібної фортеці, що стоїть біля срібної води. Герб репрезентує велике число виноградників у повіті та історію Четатя-Альбе".

Двома роками пізніше румунська влада узаконила герб і для самого міста. Цей герб, на відміну від емблеми повіту, був суто "промовистим": "На червоному щиті срібна середньовічна фортеця з трьома круглими гостроверхими вежами, середня з яких найвища й має зубці, вікна та браму, що стоїть на чорному підніжжі над срібним морем. Над брамою червоний щит із гербом Молдавії".

Згідно з тогочасним правилом герб було увінчано міською короною з сімома вежами. До його опису було додано примітку: "Герб символізує старовинну молдавську прикордонну фортецю на Дністровському лимані".

Фігури в гербі:
Copyright © 2011 Герби міст України